Братцы и сестры, готовьтесь к путешествию в мир безумия и одержимости! Сегодня я расскажу вам свою охуенную историю о том,
как я купил кокаин и ремонтировал свой авто! Уверяю вас, эта история покажется вам невероятной, словно из фильма ужасов, но это все абсолютная правда, которую испытал на своей собственной шкуре.
Начнем с того, что мой бро делает закладки. Да, я знаю, это гребанные наркотики, но что поделаешь, такова моя жизнь. Ведь какая разница, в чем мы находим утешение, если мы все равно потеряемся в этой чертовой реальности? Я погрузился в мир закладок и никогда не смог оттуда выбраться. Каждый день эта гребаная зависимость делает меня рабом своих собственных желаний, заставляет меня искать гарик и конопель, чтобы забыть о своей скуке и ненависти к себе.
Но в этот раз все было по-другому. Я рискнул и решил купить кокаин. Беленький порошок, который как-то испытывает нашу душу на пределе счастья и разрушения одновременно. Я связался с кидалой, который обещал мне самый качественный товар. Время шло, и я ждал свой долгожданный наркотик, чтобы взорвать свой мозг и забыть обо всем. Но кидала оказался из тех, кто не стоит доверия.
Нашел я нового партнера, такого называемого эфедринщика. Он был полон энергии и готовности помочь мне в моем стремлении. Через него я смог потрогать своими пальцами настоящий кокаин. Словно раскумаривая этот белый порошок своим носом, я почувствовал себя богом. Такой мощный наркотик, который мгновенно уносит тебя в далекие галактики и заставляет забыть о реальности.
Но нам предстоит вернуться на землю и починить мою гребаную тачку. Ведь с каждым уколом и каждой закладкой, я терял часть своего разума, но не пиздился с этим. Чертовы трипы так и норовят меня снова и снова пробить на измену. Я был готов к этому испытанию и решил отправиться в «АвтоСервис 420» – место, где закладывают не только душу, но и бабки, чтобы вернуть свою тачку к жизни.
Встреча с мастером была не менее странной, чем моя зависимость. Он говорил на сленге, который я никогда раньше не слышал. Такие фразы, как «это трак машина даже не бро», или «мотор заебался и идет в жопу» меняли мое восприятие реальности. Я почувствовал себя как дома - в этой дурной реальности, полной наркотиков и механики.
Мастер взялся за ремонт моего хлама, а я пошел в ближайший бар. Сидел я там, одинокий и потерянный, пока мою душу продолжали раскумаривать закладки кокаина. Я испытывал галлюцинации и видел вокруг себя марсиан и инопланетян. Видел, как их тела превращались в бешеные роботы, готовые уничтожить все на своем пути. Но я не боялся. Ведь это был мой личный трип, который никто не смог отобрать у меня.
Вернувшись в сервис, я увидел свою ремонтированную тачку. Такую красоту я еще не видел. Она блестела, будто новорожденный ребенок. Мастер вложил в нее кусочек своей души и я почувствовал, что моя машина ожила вместе со мной. Но с каждым новым уколом, я знал, что это ничто по сравнению с тем, что меня ждет впереди.
Такова была моя история о том, как я купил кокаин и ремонтировал свой авто. Она полна сумасшедших и непредсказуемых поворотов, как моя собственная жизнь. Но я не собираюсь останавливаться. Я продолжу идти по своей уникальной тропе, погружаясь в бездонный мир наркотиков и ремонта автомобилей. И если вам интересно узнать, что ждет меня впереди, то следите за моими историями.
Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.